Не знаю хто сказав,
Та як добре звучить.
Що, любов - лиш мить.
Яку хтось запамятав.
Вона солодка і п'янить.
Чиста як небес блакить.
Наївна й трохи соромлива.
Та бува, як кров бурхлива.
Наче, проникає вона скрізь,
По венах вірусом струмить.
І знаєш - ти програв цю мить.
Вона в тобі - не треба сліз)
Хоч - це лиш плід уяви,
Лиш один із варіантів.
Один з людських талантів,
Та він в тобі, чекає свої слави.
