Невідомий майбутній ,скільки нам ще
з тобою не бачитись?
Моє серце вже чекає тебе одного.
Невідомий майбутній,тобі час уже квапитись,
Я ж не буду залишати розпахнутим навіки його.
А то прийдуть морози,хто зігріє
своїм душевним теплом?
Я ж замерзну від холоду,і ти побачиш як тліє
Остання частинка ,ім'я якої любов.
Просякнута ніжністю,ласкою і добротою,
Подарує тобі незабутнє,квіткове життя,
Але якщо відчує в руках залізну зброю,
Головним прощанням стане твоє каяття.
Невідомий майбутній ,ти шукаєш свою незнайомку?
Рвешся до мене цілий день без кінця?
В твоїх думках виринають заголовки:
-"Де блукаєш ,невідома майбутня моя?"