Ми хлюпочемось в мріях замріянь,
Ми тікали, але не втекли.
Хто залишиться загнаним звіром?
Хто погодиться жить невтямки?
Я шукала тебе в сонних вітах,
Я блукала у барвах полів.
Ти бродив неошуканим світом,
І нарешті кохання зустрів.
Я чекала, я знала, ти снився.
Мені радість аж сипле з очей!
Боже, дякую, що Ти навмисно
Отак зводиш на світі людей!
