Ти залишив без уваги кілька викликів з неба
і без підпису з десяток прощальних листів
Ти приносив без вагання стільки років у жертву
Хто тепер тобі позичить жалюгідну жменьку днів?
Чому душа в крові
мон шер амі?
І хто згасив усі вогні?
Цілуєш тіні на її стегні
і бачиш вихід у вікні
Сніг палає на деревах
наче пам'ять про щастя
що раніше не вміщалось ні у сни
ні в календар
Ми колись його возили разом з вечором в санчатах
Нині ж наші душі гріє звук моторів та гітар
збірка "П`ята пора року" цикл "Зимові вірші"
