Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олекса Удайко: ОЙ МОРОЗЕ, МОРОЗЕНКУ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ БИЧ, 24.10.2016 - 10:01
Для украинца всегда было главным - дорваться до корыта и начать красть. Что сейчас, что в 32-м - люди психологически те же самые. Вроде бы никакого голода не должно было быть. Считаем: валовый сбор зерновых культур за 1932 год составил 146 571 тыс. центнеров, округленно – 916 млн. пудов. Вычитаем план – 280 млн пудов. Получается, что на пропитание остается 636 млн. Делим это количество на население 31 901,4 тыс. человек (на 01.01.1933) и на количество дней в году. Получаем 873г в день. Плюс все продукты местного производства: овощи, фрукты, картошка, куры, яйца и т.п. Но как говорят одни- разгильдяйство, а скорее всего извечная украинская страсть - красть, привели к голоду. Лишь по прибытии команды Постышева и массовых посадок украинского начальства плюс завозом продуктов удалось ликвидировать голод.Сейчас то же самое - разворовали бывшую 10-ю экономику мира и стали самой нищей страной Европы, да и половина африканских стран богаче. Это надо умудриться! Объяснение одно - психология украинского начальства осталась той же, что и в 32 - 33-м. вот только никто не приезжает из Брюсселя или Вашингтона и не начинает посадки. Как можно? Суверенная страна! Олекса Удайко відповів на коментар БИЧ, 24.10.2016 - 10:19
І що ж Ви пропонуєте? Любя'зно попросити в Україні Постишева і... Муравйова? Щоб "врятували" Україну? Так вони вже тут, з дозволу сказати, не без вашої, запроданців,допомоги!
БИЧ відповів на коментар Олекса Удайко, 24.10.2016 - 10:59
О взятии Украины под международный контроль уже поговаривают, но актуальным этот вопрос станет года через два. На Украине еще вдобасок демографическая катастрофа.
Олекса Удайко відповів на коментар БИЧ, 01.08.2019 - 08:21
Хотів би тобі, padlo, відповісти, та щось тебе не видно, певно, вже забанили! І правильно зробили! Горе в Україні з вини твоєї !
Ганна Верес, 23.10.2016 - 22:20
Волосся - дибом і на серці - камінь...Як вистояв, як вижив мій народ? Як братом називатись міг роками бездушний кат, ординець-ідіот!? Людське орді не було притаманне, Вона не знала правди і жалю... Ніколи не покриються туманом ті звірства, що творились у краю. Так зреагувала душа моя на прочитане й побачене. Сильно, Олексо. Олекса Удайко відповів на коментар Ганна Верес, 23.10.2016 - 22:38
Того не пам'ятаю... А 47-й прийшлось пережити... Тут єсть і про те! http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539334 I.Teрен, 29.11.2015 - 21:24
Моторошно і так тяжко, що й не берусь щось додавати до сказаного мільйонами жертв і свідків геноциду мого роду і народу.
zazemlena, 29.11.2015 - 13:22
у кожного є такі спогади, як згадаю, як їх роєповідали пошепки...боялись
Наталя Данилюк, 29.11.2015 - 13:01
Братня "турбота" немало лиха накоїла в нашій Україні... І ніякий соціалізм не виправдає червоного терору, що не гребував ніякими антигуманними методами задля досягнення своєї мети. Трагічні замальовки з життя...
Лілея Дністрова, 29.11.2015 - 12:57
Ці страшні події залишили випечене тавро у серці України. Цими рядками запалили свічу пам'яті!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так сталося, Лілеє... боляче...
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Така іі доля - доля Украіни...
|
|
|