Вона прийшла...
Тихим стукотом знову постукала в двері,
Непрохана гостя - холодна зима.
Ніжним дотиком торкнулась моєї постелі.
Сніжнобіла чаклунка зима.
Вона прийшла...
Заглянувши в вікна своїми сумними очима
Так старанно степи покрива,
Залишивши тепло, зачинивши його за дверима -
Сніжнобіла чаклунка зима.
Вона прийшла...
Відсуваючи літо у пам'ять, у далі;
Наша вірна слуга - сніжнобіла зима
Вже зайняла місця на своїм п'єдисталі,
Та непрохана гостя - чаклунка зима.
19.12.2014