Мої думи не густіші за твоє волосся.
Не про любов нам хниче Одеська осінь.
В якесь болото мене затягнув.
І хто із нас кого нагнув?
Твої очі мутні, як наші будні.
Таких днів більше не буде:
Таких чорних і довгих,
Як волосини у твоєму носі.
Як твої криві хромі ноги.
А я чогось люблю тебе досі.