Застиг твій образ в мене на вікні -
Єдине,що залишилось від тебе.
І як тепер без серця жить мені?
І де я знов знайду ті сонце й небо?
Коли засвітять зорі в небесах?
Коли прийде весна і тепло стане?
Коли вже зникне нездоланний страх
І битись моє серце перестане?
Чому у мене стільки запитань,
А відповідь ніколи не почую?
Від залишку цих невідомих знань
Не сплю ночами і чийсь голос чую.
Дізнаюсь,скільки мені мук
залишилося знову пережити.
Тоді відчую ніжність рук,
Тоді цей світ не зможу залишити.
