курю на балконі
моє вікно –
самотній метелик в бароковій прірві загуслих форм і рухливих змістів
утаємничене як вино
ллється до горла південне місто
курю на балконі
розбитим склом упинається в душу пронизливий погляд її очей – прозорих і чистих
ти як Мадонна з чудесним веслом
бачиш крізь морок освітлену пристань
курю на балконі
розчахнуту ніч проколює голкою наче пиріг жовта жаринка з моєї цигарки
в цей отвір я чую розпачливий клич
і поспішаю
бо я лише сталкер
