Тріщать дрова, іде тепло,
Що зігріває серце й дім.
Згадаєш, як то се було, -
Ти – мій, для тебе була ким?
А пам’ятаєш: заметіль
І завірюха за вікном,
І наша снігова постіль,
Де так любились перед сном.
А пам’ятаєш – наша ніч
І здивування на очах.
Тоді все було, як у сні
Чи наймедовіших словах…
Де спільне все – роки, життя
І доля, що єдна віки.
Ти – це мій світ, любов, дитя,
Я – всі бажання і думки.
А пам’ятаєш – переліт,
Цікаві книги, кава, чай
І тільки ти – безмежний світ, -
Яка ж солодка ця печаль.
Тріщать дрова, іде тепло,
Що зігріває цілий дім
Та тільки серце замело –
Тебе немає більше в нім…
08.06.15р.