За твором Віталя Назарука "Золота пора"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607565
--------------------------------------------
Осінь все ж підтримує багаття
Те, що дарували літні дні.
Душі гріє з більшим ще завзяттям.
І чомусь закохані смішні.
Десь літають і живуть надіями.
Можуть полетіти вище хмар.
І кружляють довго чудо-птицями,
Скуштувавши серцем, ніжних чар.
Шаленіють від одного погляду.
І кипить козацька в жилах кров.
Лише той узнає насолоду,
Хто пірне у дивний світ Любов.
-----------------------------------
Живе лиш той, хто вміє так кохати,
У кого серце не втрача надій.
А серце не глухе, бо може відчувати,
Навкір тому, що років заметіль...