Темно. Так не звично темно,
Навіть коли ще світла доба,
І все так страшно, буремно,
Все нова приходить біда...
Раніш, в дуже темні віки,
Люди знаходили світло.
Не там де чужі гори і ріки,
А де тихо в душі заквітло...
Там, де ближче не знайдеш.
Там, де гаї, степи і ті ж лани.
Там, де луна давня колискова.́
Там, де жити лиш ми почали...
"Страшно." Ти мені скажеш,
А у очах твоїх побачу пітьму.
Але як страшно ти не знаєш,
Коли твої діти не почують колискову твою.
