Надії в День її народження…
Вже літо добігає середини,
Та подиху ще осені не чуть.
НАДЕЖДА М.*
Як добре, що у серці нашім квіти
Усе життя замріяно цвітуть.
Про зрілість нашу нагадають діти,
Що в день родин ті квіти принесуть…
Й запроменіє День яскравим світлом,
Ущухнуть вмент докучливі дощі...
Й майнуть роки незвіданим ще світом
Й повернуться вервечкою віршів.
І прокладуть на сайтах, в книгах стежку
До молодих, прийдешніх поколінь…
А ті життя віршами помережать
Як нитками поетових нетлінь.
І буде в нас багато вірних друзів
Серед минулих і майбутніх тем.
Й не буде вже потуг у чорногузів:
Колиску для віршів самі сплетем.
Пройдуть роки, і зацвіте веселка
Сьома з найбільш відомих кольорів –
Поетові труди, визнання… І новелка…
Над чим поет… усе життя пропрів!
13.07.2015
_________
*Джерело: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593354
