Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Хто я? - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння, Оленочко!
Ніна-Марія, 07.07.2015 - 20:29
Вам уже багато написали прекрасних слів. Нащо можна ствердно сказати:Ви прекрасна жінка і талановита!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щиро дякую! Що називається - напросилась....
I.Teрен, 07.07.2015 - 10:31
Грандіозно. Тільки поставте, будь-ласка, для Тебе, і все стане на свої місця.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, пане Ігоре! з Ваших вуст похвала цінніша - бо Ви нею не розкидаєтесь.
олена гай, 06.07.2015 - 23:08
"Бути чи не бути?Одвічне питання"- та вибір за Вами,Любочко,послухайте своє серце, і воно все скаже,а для мене Ви - Учитель, якщо можна? Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Оленко! Та який з мене учитель? Краще подруга!
Анатолійович, 06.07.2015 - 22:03
Гарно, Любця! Я теж писав :"Хто я?", почитай. Але в тебе звернення до високого, до духовності, а у мене приземлені запитання... Хоча і не без гумору, що показали чисельні коментарі друзів. Я їх теж додав до компанії.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
у Вас веселіше і більше спонукає до віршороздумів! Дякую, Сергію Анатолієвичу, і за подаровану посмішку теж! Валентина Ланевич, 06.07.2015 - 20:54
Та вони інколи починають розуміти значимість кохання тільки тоді, коли буває вже запізно...у мене, чомусь, саме так випадає карта любові...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чомусь так часто буває : ті, хто поруч не завжди є тими, що близько... Дякую, Валю! Lana P., 06.07.2015 - 20:40
такі образно- вишукані порівняння так зуміє написати талановита поетеса а дослухається той, хто цьогоо вартий! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую прещиро Вам за коментар і підтримку!
Анатолій В., 06.07.2015 - 20:38
Ваші вірші неможливо не читати...захоплюють з першого рядка й не відпускають вже...і не знаю хто там Вас слухати не схотів...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую прещиро! Я високо ціную Ваш талант! Приємно, що це взаємно.
Фотиния, 06.07.2015 - 17:05
Любаш! Надо придать стихо логическую завершенность... Начиналось "Хто я?" ... Ти навіть слухать мене не схотів.... І ХТО ТИ після цього?! Случай еще более заПУЩенный, чем "я спросил у ясеня (тополя...)", те хоть головой качали сочувственно, а тут дуб 100% стоеросовый!!! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Свет, именно 100% дуб... Потому и как - то так... Спасибо большое! 16: Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталонько!!! Я Ваші вірші теж люблю!
Михайло Гончар, 06.07.2015 - 13:34
Графомани подібних питань собі,здається,не ставлять... Ви квітка...не сумнівайтеся.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Михайле!!! Це називається "напросилась на комплімент..."
ptaha, 06.07.2015 - 13:20
а судді хто?.. хочеться і надалі читати Ваші прекрасні рядочки, а тим, хто не вміє цього робити, можна тільки співчувати... Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Пташечко моя веснокрилая! Навзаєм!
Потусторонний, 06.07.2015 - 12:22
Так, хто там тебе слухати не захотів і надихнув на такий гарний вірш? Секірбашка йому буде в знак подяки та "орден Сутулого".
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, то в мене є особистий охоронець?! ну хоч заспівуй "I will always love you...." ДЯКУЮ, Ген! Плискас Нина, 06.07.2015 - 12:10
Добре що є можливість прочитати коментарі і не повторюватись.Солідарна з Роєю.Леонардо да Вінччі все своє життя шукав відповідь істини буття.В старості йому відкрились вони,але не мав права про це говорити.На смертному орді просив прощення за своє безмірну цікавість. КОЛИ Бог дає талант,він зарання дав долю напівзатворника,але ці труди залишаються нащадкам.Я багато задавала запитань хто я така,мені в снах приходить відповідь,якби почала розповідати мене заперли б в псіхушку.Колись мистецтвознавець,в розмові зі мною,запитала чому я не малюю...- не знаю,художньої школи не відвідувала... а ви спробуйте...Я вдячна за цей поштовх,там відкрилось минуле,теперішнє,майбутнє. Любо,спробуйте,просто довіртесь Творцю.Коли є надлишок інформації її потрібно віддавати. Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніночко! Знаєте, Ви не перша, хто мені розповідає подібні історії.... Тому, напевно, і вірші пишуться "хвилями" (як і всі твори мистецтва) : то щодня, то нічого протягом довгого часу... Дід Миколай, 06.07.2015 - 11:50
Квітка сонця -ти...в Божих жменях Бережи лише крила бо Сонце, може їх опалити в огнях!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,старатимусь берегти!
|
|
|