А ти була, мов дика кішка
Така ж нестримна, гордовита
То підкрадалася до нього нишком
То знов тікала у вікно відкрите
І ти його зачарувала
Відвертим поглядом, ходою
Йому завжди тебе не вистачало
І він пірнав у вир із головою
А ти із ним в кохання грала
На смак п’янке і трохи гіркувате
Награлася – п’ята́ми накивала
І капці залишила коло хати
Між вами мур, збудований із мрій
І вже не вийде приручити кішку
Незламні крила зламаних надій
Твою любов перетворили на насмішку
03.06.2015
посадка була тяжкою і болючою...але думаю і необхідною...привела тебе до тями, щоб побачити реальність...думаю, що той етап у житті мав додати тобі твердості у характері)
Serg_maestro відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спочатку зробив із мене ганчірку. Потім вода пішла геть. Наразі здається, що все не так погано. Час покаже. Як казав дядько Пєчкін: "Не надо меня щелкать. Я может, только жить начинаю - на пенсию перехожу". Ну я не на пенсію.. але новий етап начебто знов з чистого листа... чи то з ганчірки
Так, важко... дякую за відгук
