Василю Лаврінчуку
в день народження
Прийшов у світ ти з милого Поділля,
Де трави буйні квітнуть у росі.
Твоя душа – творіння породілля,
Влетіла в тебе з чистої Росі..
Було це наче так давно й недавно
У Вічність часу невловимий лет...
Тобі життя було недарма дане –
Ти сотворив життєвий свій сонет.
Все мав, що й всі нормальні люди:
Любов і щастя, радощі й жалі…
А скільки ще отих обставин буде! –
Ще не курличуть осінь журавлі…
Я не хотів би тут хвалить твої здобутки:
Мікробів тайни чи ландоміцин*…
Ще багатьом отим здобуткам бути
В ланах життєвих, що не мають цін!
...Пройшли роки, та не злиняли очі
І посвітлішало від дум крутих чоло,
І стать міцна – спасибі, аве Отче!
Немов десятків літ і не було.
Нехай твоя майстерна мова лине,
І не линяють барви у пера!
Твори́ нові, нові й нові перлини –
Хай надихає осені пора!
Мій келих – за твоє здоров'я, друже!
Наповніть всі та випийте до дна!..
Василю, любимо тебе ми дуже –
Про тебе думка в нас усіх одна!
25.03. 2015,
_________
*Антибіотик, що продукується
мікробами стрептоміцетами.
На світлині автора праворуч -
іменинник, кандидат біологічних наук,
що багато доклав свого вміння і хисту
у розробку антибіотика ландоміцину
Щиро...
Хай! 
Хай так буде! 
