Я полюбляю дуже ніч,
Ця таємничість,недовіра,
Така холодна ця пора,
Коли зраз Місяць повстава.
Притихлий шепіт вітру дивний,
Та світ вкриває цей каскад,
Він зачарований та світлий,
Він мов чарівний цар балад.
Триумф нічний,триумф життя,
Це пустотлива пелена,
Вона вкриває хвиль буття,
Вона розвітрює серця.
Вона-єдиний мій слухач,
Вона про всі турботи знає,
Вона,як та шалена длань,
Що світ таємний відкриває.
Я полюбляю дуже ніч,
Вона-продовження мене,
Вона не піде всупереч,
Бо ніч-моя,а ніч є я.
