Давно я плачу без причини-
Не стало серця у дівчини.
Воно лежить, побите в ранах,
Від почуттів оцих награних.
Тепер любов-це пусте слово,
Не хочу чуть його ніколи!
Мені противно, нема віри,
Втомилась я вже від зневіри.
Де в світі щирі почуття?
Де в нас жива душа?
Де хтось скаже "люблю"
І щоб щиро? Я молю!
Молю про щирі почуття,
Молю, щоб ще була жива душа,
Щоб всі казали це "люблю"
І не казали "Я куплю...
Що я куплю твою любов,
Що в нас з тобою одна кров!
Що я до тебе вже прийшов!"
А просто: "Я тебе знайшов...
Знайшов тебе, щоб були разом,
Без тебе щастя загублю,
І щоб було ще не в останнє
Твоє й моє вічне "люблю".
Мені сподобався твій вірш, Дашо! Ти вилила в ньому щирі наболілі почуття. І, як писав великий німецький поет Генріх Гейне: "История эта не новость, так было во все времена, но сердце у вас разорвется, коль с вама случится она!"
Даша Багнюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
