Раз у нашому селі
Відбувалася причина —
В молодісінькій сім’ї
Народилася дитина.
Ой батьки були вже раді,
Милувалися дитям
І їм дід старий порадив:
«Щоб було все до пуття,
Щоб там нечисть усіляку
До душі не допустить
Й не шептать від переляку,
Дитя треба похрестить.»
А батьки рішили так,
Щоб мале не застудить,
Бо надворі була «зюзя»,
Стали батюшку просить
Вдома похрестити Кузю.
Ну, а батюшка в селі
Норов мав суровий,
Бачить телевізор на столі —
Був побить готовий.
Говорив, що то є нечисть,
Від лукавого це все.
із-за нього всім горіти в печах,
він, мовляв: «Біду несе!»
То ж, як тільки в хату він зайшов
Телевізор вмить знайшов.
Всі чекали ритуалу —
Хрещення побачить всяк хотів,
То ж попу не заважали,
Всі тихесенько стояли,
Лише тесть в кутку сопів.
Він на радощах напився,
( Внук для нього народився ),
Й на дивані мирно спав.
Теж попу не заважав.
Одягнувши швидко рясу,
Поспішав отець святий,
Щоб не гаять даром часу,
Розпорядок дав такий,
Скоса глянувши на стіл
Гаркнув молодому тату:
«Ти стовпом ото не стій,
А винось цю «сатану» із хати.»
І забігали у хлопця очі,
Стали все хапати.
Що цей піп від нього хоче,
Що ж виносить саме з хати?
Довго він шукать не став,
Погляд враз на тестя впав.
Він чортяка п’яний спав.
Що тут думати й гадати,
Тестя хап на плечі
І мерщій із хати.
лютий 2011
