Знову ніч.
Знову сни.
Знову поряд.
Хоч у снах -
мов на ві́ддалі дотику...
Знову ти.
Знову ми.
Знову зорі
наших мрій
позапалюють ґнотики...
Небокрай,
синєсві́т,
зорекри́ла...
Ти пливеш,
мов омана забутого.
Це не рай -
чорний цвіт,
сині жили...
Ти підеш -
і ні звуку почутого!
Чорний дощ,
акварель -
мазанина!
Знаю я,
що незда́ра-художниця...
В гу́лі площ,
в тиші стель -
я єдина...
Ні, одна.
І "один" всо́те множиться...
________________________
24.12.14