За волю, за долю,за землю свою!
Під прапором жовто-блакитним,
Де в вічності шини горять , я стою
І Вам усміхаюсь привітно!
Тут вже не болить те, що кровю блакить
Брати із Небесної Сотні
на сході малюють! Душа затремтить
Від гніву і рветься назовні,
Коли хтось зриває й паплюжить мій стяг...
В цю мить стогне вся Україна!!!
Під прапором цим воювали в віках
І я нещодавно загинув...
У відповідь посмішці щирій моїй
Є й ті, що сичать, наче змії.
Тріпоче мій прапор безсмертям надій!
Брехней не зруйнуєте мрії!
Мовчіть вже, лукаві! Святе полотно
Ви кропите кривдою – брудно!
За долю –крізь море, за волю – в огонь
Пішли в вічність справжнії Люди!!!
Палають в зорі їх святії серця
І лється молитва до Бога!!!
Підійме стяг син : змінить він татуся
І пройде ту гідно дорогу -
За волю, за долю,за землю святу,
Соборну свою Україну!
Син людям всю душу свою золоту
Віддасть та й у вічність полине.
Йому ще болить те, що кровю блакить
Брати із Небесної Сотні
на сході малюють... Та, посмішки мить,
Затьмарює іноді сонце!!!
Київ травень
