Крокую впевнено я в осінь
З букетом вересневих барв,
Дощем полинуть краплі босі
Стежками вже злотавих трав.
За вересень уже двадцятий,
Матусі дякую скажу,
За всі підтримки і поради,
За те, що вірш я цей пишу.
За щирість слів, що линуть серцем,
За дружбу, що не кришить час,
За теплий усмішками вечір
Я друзям дякую не раз.
…Злітає жовтим водоспадом
Кленовий вирізьблений лист.
Стрічаю кожну осінь радо,
Для цього певно треба хист.
Дарує й забирає завжди,
З гіркого смутку ця пора…
Але ж якби не осінь, правда,
Чи взагалі б я тут була?...
(5.10.2012)
