Міста мироточать далеко не миром,
світова рана кровить не святою водою,
усі святі цього світу забули замолити наші гріхи
з тобою.
Усі святі цього світу змогли зхрестити людей
з бідою.
У будинках поступово гаснуть теплі лампадки,
вода у річках фарбується далеко не в світло-синій
людські гріхи - тут пахнуть війною
людські тіла віддають полинню.
Дороги занепаду - рівно вистелені.
Святі - грішать, а грішні - радують.
Війна-війною, а світу - світла би
щоб біда пройшла стороною.
Міста мироточать далеко не миром.
Стежки пустель залиті чужою виною.
Десь там стріляють,
а світу - світла би
і всі святі замолять наші гріхи
з тобою
