Про обійми, я ще не писала.
Як бажаю їх серед ночей.
І багато чого не сказала,
Про тепло твоїх світлих очей.
Мов би лід, та чомусь обпікає,
Погляд твій, що прикутий бува.
Він якусь таємницю ховає?
Розкажи мені, поки жива.
Часом хочу до тебе торкнутись,
Але страх відбирає можливість.
Вічно думаю, щоб не спіткнутись,
І чекаю, як прийде сміливість.
А утім, може це не можливо?
Раптом, доля у нас не одна?
Хоча знаєш, це все не важливо,
Бо без тебе я буду сумна.
Хай, Боги би, від нас відцурались,
Чи закрили б у різні світи.
Як би сильно вони не старались,
Я б все рівно була там де й ти.
Бо не можна того відібрати,
Що у мене в душі і на серці.
А як хтось це сховає за грати -
Ти зумієш зламати ті дверці.
