Я збираю,
Уламки буття
Поринаю
До забуття.
Це було так давно,
Та мені все одно.
Я з тобою вдома -
Та наша розмова,
Твоя вимова
Немов в кіно...
А він радий,
посміхається.
Іще чогось -
Вагається...
Двадцять п'ять хвилин
І вже один,
І вже одна.
Певно зима -
То була сама...
І твої вірші
Трішечкі гірші,
Ніж в моїй душі...
Та все дарма,
То не біда.
Сенсу нема -
Вже починати
Знову писати...
І певно весь Захід -
Піде на вихід
Рахувати дохід.
І все вже відомо
Так несвідомо,
Впаде у кому -
Любовний цей гріх...
І я вдягаю
Свою форму,
Мов уніформу,
Цей камуфляж.
І до фіналу
Лишилось мало -
Бо вже палає
Клята війна...
Моя зарплата,
То вся виплата -
Правди нема...
Їди вже їсти
Нема де сісти -
Гола стіна...
Стріти б нечисту
Або Пречисту
І жартома,
У смерті забрати -
Право обирати
Серед людей...
Любов й війна
Переплелися
У єдинно
Покладайся
На себе сама -
Моя Вкраїно...
Світ - схід,
й захід,
З Росії
Чекає
Приходу
Одного
Нового -
Месії...
