Споглядаючи каштанові пожовклі шати .
Знов пірнатимеш у сум щорічний.
Йдеш ти смуток міцно обійняти .
А не тямиш , що весна прийде і в січні.
Прийде, неодмінно прийде в січні.
Щиро вір і січень стане жовтнем.
Скелі світла , за своєю суттю вічні.
З ними ми обов’язково переможем .
Чорна хмара згине зійде правда.
Води чисті змиють зі стежини скверну.
В боротьбі за “Нас“ ми вибороли право.
На казкову дійсність , наяву, щоденну.
