Ти словом серце відкривав
І на твоїх казках усі ми виростали
І в душах наших скарб ти заховав
Той скарб, що ми так всі давно шукали
Як жити без тебе ми не знаєм
У світі де тебе уже нема
І на твоїх концертах більш не заспіваєм
Отак закінчилась твоя поема
Ти вісім раз на прю із смертю виходив
І вісім раз перемагав
Та у дев’яте ангел тебе зрадив
Він з смертю договір уклав
Король і Шут, великий і низький
Такого не родила ще земля
Ти простий хлопець петербурзький
Северного флота хазяїн корабля
З голови зірвав вітер твій ковпак
Ти хотів кохання та вийшло все не так
Розбігшись стрибнув із скали
Та виклики, герой ,уже не замовкали