Ти народилася золотою порою.
В перші дні осені з’явилась на світ.
Батьки милувались твоєю красою,
А в їхніх серцях весняний розквіт.
Посміхаючись, махатимеш рученятами
Батьки промовлять: "Що є Маринко?",
А ти по гойдалці б’єш іще п’ятами.
Тихенько промовлять "Ти наша Іскринко!".
Вітром, надзвичайно швидким, цей час все летить,
А ти розквітаєш як квітка і стаєш ще вродливішою.
В день цей сонечко лиш для тебе одної засвітить,
І з кожним роком, Іскринко, ти стаєш ще яскравішою.
Прийде час, і я привітаю тебе з днем народження...
Промовлю "Сьогодні ти дуже вродлива,
тобі як завжди вісімнадцять!".
І природа тебе також вітає, дорогу для тебе листям вкриває.
