Проміння летить і вдаряється
Об землю вогку і холодну
Тепер хто як може старається
Щоб випити ріку болі бездонну
Розпливчастий розмальований
Без рими й жалю
Іде солдат замінований
Захищати країну свою
А промінь не гріє
Вертається
Летить на войовничий схід
О Маріє
Втирається
Витирає з чола чорний піт
На землі він лежить
На душі тихо стало
Ніби й хочеться жить
Та вже душу забрала
Ніби й хочеться вірить
Але все вже дістало
