В окремій голові, воїни придурки,
Б'ють себе об лід, і розбивають звуки.
Рани, струси, землепади,
Мандри по всесвітнім травмам.
І тепер вже винний череп,
Бо він кандидат науки,
На кістлявий трон антиспокуси.
І не буде де гуляти.
Він вам теж буде брехати,
Про закриті очі у момент цієї ночі.
Комендантський час, ключі в дорослих,
Інтернет уже в невдовзі
Зачиняє свій призив,
До рядів гей маси,
З гордим сленгом підораси.
Тож не плачте ніби сам або один,
У той час коли по парам
Ходять зорі по землі.
Так і що ж таке самотність,
Що ви знаєте про неї
Коли ваші друзі вікна й двері,
Вам шепочуть йди крізь мене.
А коли із тіла вийти треба,
Необхідно в той момент померти.
Тож безвихідь - це самотність.
Жити в ній то справжній подвиг.
