Ви вірите в історію тих,
В кого вона без століть.
Про своїх предків німих
Забува тоді мимохіть.
Ви слова чужі модні хапаєте,
Безкровну солов'їну змахнувши.
Її ж бо ви забуваєте,
Братові чужою гукнувши.
Ви забули князя-героя,
Що від половців го́роди спас.
Ви забули того, що у морі
Бусурманів скинув ураз.
Забули й діда з УПА,
Що за істину розстріляли.
Не бере вас у серці журба
За того, що з бруківкою вклали.
Чи за ту, що його витягала.
Чи за тих, що їх закривали.
Чи за волю, що з ними конала.
Чи за юнака, що вже зі сходу прислали!
Ви читаєте клопівські журнали,
Берете, що ті клопи дали.
Дітей по-клопськи вчите розмовляти.
Чому клопами не можу вас кляти?
