А знаєш збулися всі твої страхи
Прийшли у гості 33 нещастя
І у душі твоїй лиш чорні є птахи
І лихо в гості бігає зачасто
Все почалось із зустрічі із ним
Коли душа наповнилася щастям
Тоді пізнала ти світ рим
Він був тобі святим причастям
Та чомсь то щастя було не значне
Минуло якось надто скоро
І вже давно пізнала горе навісне
А йому чомусь не заважає жити сором
Він знищив твою віру у життя
І твою віру у святе кохання
Він вкинув твою душу у сміття
Та вона як фенікс.. повстала зрання
