Це зрозуміють лише ті, в кого дача не менше 30 соток.
Ось такі відчуття при поверненні в Київ.
Б'ю байдики. Відхекуюсь від дачі....
Нуль повний в мізках і бажань зеро...
Без діла скнію – ну така от вдача,
але й "облом" хапатись за перо,
а ні за куховарство чи ганчірку –
та хай хоч мохом заросте мій дім!
Відкинула з програмою "Вечірку"...
Бажання жодного нема... А втім...
Вже вкотре лізу в чарівну шухлядку –
між ліжком й холодильником сную –
дістала двадцять п'яту шоколадку
і все жую з неробства, все жую...
Прострація і обморок емоцій...
Штиль... Хочу трохи похандрить...
І все здається на моєму боці,
от тільки... холодильник заберіть!!!
Тому в моєму холодильнику тарган повісився; є чай, три огірочки, три яблука і трішки кропу - жую гілячку кропу і думаю, отримати пенсію, чи ні, все одно на неї багато не купиш. Так що чай і вас запрошую
Світлана Моренець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А чим чоловіка годуєш? Гілочкою кропу? Замекече скоро...
Цьомаю!
Вам холодильник - не завада: маєте городно-спортивну форму! І не аби яку! 
- жую гілячку кропу і думаю, отримати пенсію, чи ні, все одно на неї багато не купиш. Так що 
чай і вас запрошую 
