Вибач
За те,
Що був особливий.
Вибач
За те,
Що намагався прийти.
Вибач,
За те,
Що в самотній квартирі
Забував
По одному
Усі рядки.
Крадуться роками
Пересічні вії
У ночі,
У котрих немає пітьми.
Я знаю
Твій погляд
Лишає надію.
Та ти
Замітаєш
Усі сліди.
Що духу
Не стане
Дурному поету
Забуті
Чарівні
Нестерпні річки
Потоки
І гейзери...
Ми гасим поволі
Усі,
Що тануть
Так швидко
Свічки.
І вихід один
Та ти не чулій
Не хвилюйся
За те,
Що до біса жорстока.
Я далі піду.
Ти навіки
Застинеш
У серці сліпого пророка.
Що далі робити?
Чи шукати далі
Правди в порожніх пляшках?
Я швидше піду
Й можливо знайду
Її
У чужих
Пом'ятих ліжках.
Долучайтесь:
https://vk.com/public41592426
