Нащо тобі голова,
Якщо не думаєш ти нею?
Нащо тобі слова,
Якщо насичені брехнею?
Коли, уже, почне цей світ,
Поважати порядок
встановлений законом?
Чому все робимо навиворіт
Та ще й до того з
підвищеним тоном?
А чому ж тоді не підвищиш
голос,
Коли порушують порядок
законний?
Чому на тобі сивіє перший
волос,
А ти чомусь ще досі
сонний?
Чому не зрозумілий я вам?
Чому не зрозумілі ви мені?
Але я вірю, що десь там,
Глибоко, глибоко, на дні…
Ех… Жаль того, що з
народження каліка,
Бо він дійсно цього і ще не
заслужив
Та не жаль і байдужий я до
того чоловіка,
Що сам своє життя скалічив
і так жив.
