Вільний птах
Розквітає навколо природа,
Зеленіють весняні сади.
І Левадівки сонячна врода
Буде сяяти в світі завжди.
Буде пісня веселкою грати,
Розіллється той спів по землі.
Будуть люди у Бога питати:
«Звідкіля це з’явилось сюди?»
Кожен з нас свою відповідь має
І письменник один її мав.
Ми про нього завжди пам’ятаєм,
Бог у душу талант йому вклав.
Мати з батьком назвали Степаном,
Дарували турботи тепло.
І до нього в житті зовсім рано
Те прекрасне натхнення прийшло.
Він писати почав про країну,
Усю душу вкладав у вірші.
Про майбутнє, про сонце єдине,
Осінь щиру, весняні дощі.
Жив, і кожній людині всміхався,
Ніби душу свою дарував.
Їхав з дому, назад повертався,
І родині любов віддавав.
Він учив світ навколо любити,
Захищати країну свою.
Людям добрії справи робити,
Бути вільним у ріднім краю.
Богу дякував за Батьківщину,
За життя, за увесь Божий світ.
І любов до своєї країни
Лив віршами, як серця привіт.
І сьогодні, на мить, на єдину,
Світ завмер, щоб згадати свого
Видатного і мужнього Сина,
Вшанувати заслуги його.
Ми не хочем про нього забути,
Але час, у якому він жив, -
Неможливо, на жаль, повернути.
Вільний птах назавжди полетів.
