МабУть через те, що сьогодні свято
Не плаче від горя мати солдата.
На місці її міг би бути кожен,
Чому ж ти дивишся так вороже?
В цей день співчуття їй – одні прокльони,
Бо та не хотіла синів - героїв.
Від осені лише вслухалася в тишу
Вдивлялася в морок... А ось що вийшло...
В її синочків немає свободи
В шеренги іншого переходить.
Її синочки не підуть у лаву
Де здобувають за будь- що славу.
Стоять солдати навпроти смерті...
Одна лиш чує як бється їх серце...
Та пробиває і щит, і шолом,
І далі в темінь летить прожогом.
23.02.2014
