Все дуже просто. Вірші залежать від дійсності.
Все недійсне - не гідне віршів.
Всі недійсні страждання на відстані,
На обличчях - сліди від гріхів.
Дійсність, ніби твердою палицею,
По годиннику дала бій.
І у тиші почулась п'яницею
Передвіршева моя лінь.
Завертілась, крилом зальопала,
Так дивилась на мене вона
Кривувате дитя Езопове,
Слабуюче на слова.
Обійнялися, вечір дійснісний.
Поплювалися на дітвору.
І лягає на землю закінчений,
День-прожитий і день-помру.
