Кому, спитаєш ти небого
Потрібна та важка дорога
Яку ти світом пронесла?
Кому любов ти віддала?
І ночі, дні, нитки розлуки
Пережила і від розпуки
Не раз ти сльози пролила...
В осіннім небі журавлі
На сивім, втомленім крилі,
Із краю в край, із року в рік
Життя продовжуючи лік
Здоров*я хай попросять в неба
А іншого ніяк не треба
Не загуби його в імлі...
А суперечлива ж бо вдача
Нести у люди мир й удачу
Єство своє неопалиме
Широку душу й серце зриме
Віддати дітям, чоловіку
Від нині вдячна я й довіку
Бо ТИ для мене - це ВСЕ значить....
