Я хочу написати щось величне,
І в строках помістити цілий світ.
Я хочу щось створити феєричне,
Щоб люди визнали що це мій хіт!..
Я донести до кожного так хочу,
Достукатись до кожної душі,
Я голову то вам не заморочу,
Й не вставлю в спину острії ножі.
Цей світ плететься у безодню.
Розмірені і точні кроки ці,
І хтось оцінює себе за сотню,
А хтось тримає гроші ці в руці.
І дурень генія одурить,
Й взбереться сам на п’єдестал,
Ну а народ про все забуде,
Бо їм цей дурень наказав.
Але погане те, що всі все знають,
Але їм ліньки змінювати це.
А як хто спробує, того карають
Хоч той не встиг іще й сказати все.
От так усе це протікає,
Й життя спливає день за днем.
А ми роки безціннії втрачаєм
Й пишаємось яскравістю емблем.
Ми всі забули за щось глибше,
Копаєм лиш верховину,
Й стрибок на сантиметр вище,
Вважаєм за небесну висоту.
