Не просто вітер-а відлуння снів
В розквітлих болем почуттях
Неначе тихий серця спів
Встеляє мріями мій шлях.
Не просто сміх-а дзвін душі
Забився в спогадах весни
Розлившись полум ям вночі
Вгамує смак нової гри.
Не просто тіні-а захмарені думки
На глибині безглуздих слів
Летять у серце наче пелюстки
Твоїх незайманих садів.