Чомусь так часто виникає бажання,
Знищити все що маю, зруйнувати,
Всі зв"язки, залишитись на самоті,
І споглядати запалені вночі вогні.
Здається нічого вартого не маю,
Лишень всім іншим жити заважаю.
Здобути те, чого найбільше я бажаю,
Не встиг, та все ж надії не лишаю.
Не хочу більше спалювати мости,
Я хочу створювати нові зв"язки,
Не хочу тяжку ношу спогадів нести,
Я хочу щоб сюжет досяг розв"язки.
Чомусь так палко я бажаю... піти,
І завжди поспішаю... повернутись,
До початкової, - заповітної мети,
Із темноти на світло, з ночі в день...
