Мріями на склі вікна плачуть,
Стіни ці надимлені сни твої бачуть.
Заповнений пустотою час
У серці нашому не згас.
Крихтами щастя на фото ,
Згадаємо нашу суботу ,
Згадаємо ціле літо -
Буде що розказати дітям.
Запалемо осінь щастям ,
Воно ж, буває не так часто.
Зігрієм усмішкою зиму,
Вдихнемо ще трохи диму.
Чаю теплого випєм,
Обіди з вікна викинем,
Допишем історію долі самі
Надішлемо її собі у листі.
Таке солотке повітря
І у обличча віє вітер,
Хотілось б в небо полетіти,
Щоби хмари собою зігріти.
