Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ліоліна: Война с призраками - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Innessanew, 18.07.2013 - 15:09
Раз искупила - так пора опятьВнести в судьбу моменты обновлений, Чтоб рядом и на юге, и везде Достойный был (из грез и сновидений)))! Салтан Николай, 11.07.2013 - 00:43
... мені сподобалось, бо емоційно ... а емоції це добре ... значить вірш "живий"
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дуже дякую у Вас завжди такі виважені коментарі Наталя Данилюк, 10.07.2013 - 14:43
Таких прикладів домострою чимало довкола нас. Жінки нарікають на свою долю, але бояться щось змінювати. Отак і життя проминає у постійних конфліктах і страхах за своє життя. Люди забувають, що вони самі ковалі свого щастя і їхнє життя у їхніх же руках. Просто бракує мужності і самоповаги поставити крапку на своїх сімейних муках. Люди обманюють себе, сподіваючись, що їхня близька людина зміниться на краще. Та роки минають, а ніяких змін нема. Тема дійсно дуже актуальна і делікатна і в кожного свій погляд на схожу ситуацію.
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все в житті в своїй долі люди вирішують по своєму розумінню. Печально, що деякі вирішують навіть піти з життя, бо їх хтось там не любить, ще й якому фіолетово, що інший з життя пішов. Мені було б навіть смішно, якби не було так печально. Дійсно, у кожного свій розум. І вирішувати самим. Дякую за діалог. Тема таки неоднозначна.
Наталя Данилюк, 10.07.2013 - 14:30
Щемно... Та все ж, стільки сили, впевненості в собі і витримки - далеко не кожна жінка на це здатна. Так тримати! Кажуть, що все, що не робиться, тільки на краще. Хтозна, може це дійсно так. А ми чомусь завжди дуже боїмося усіляких змін в житті...
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не знаю, чому дійсно люди бояться змін. Хоча б на краще. Моя подруга жила в страшному пеклі з алкоголіком. Та терпіла, бо жінка типа повинна бути при чоловіку, як вона казала. Домострой якийсь. Я цим віршем, звичайно, не закликаю різати з плеча. Але досвід багатьох людей поряд мене і не тільки показує, що люди марно витрачають роки на якісь примарні відносини.От розписалася-розфілософствувалася... У кожного - таки власні поняття. Рада тебе бачити, Світлячок. І читати, звичайно. Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
маю надію, що вийшло не похмуро, бо історій таких - валом, але ж смертельного нічого нема, вірно?
Фотиния, 10.07.2013 - 10:22
Дважды в речку войти мало кому удавалось, так что безболезненней огородиться дамбой от наводнений чувств, уже никому не нужных...
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
100%, по себе знаю, что чувства возродить (к конкретному лицу)практически невозможно. И, согласна с тобой, даже вредно
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Історія банальна, мабуть, нічого навого. Але в житті завжди кінець чогось є початком зовсім нового. І це - правильно.Дякую за увагу Валентина Ланевич, 09.07.2013 - 20:26
Здебільшого повернення назад не буває та на все воля провидіння. Тримайся!
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, мила. Та я не переймаюся, бо образ - збірний, багато жінок можуть під цією проблемою підписатися.
Вразлива, 09.07.2013 - 19:56
Так хочу ЛГ пригорнути і відчуваючи усе так само,що дивно, як можуть повторитись судьби,мабуть і тут з тобою, ми не випадково.
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ти права, Данута, сюжети доль людей прописані по одному сценарію, з невеликими відхиленнями. Але моя ЛГ, як і більшість таких жінок, хоч і розчарована трохи в житті, та не переймається, бо все або можна виправити, або направити в інше русло!
|
|
|