Є таємнича для усіх година,
Як з першим подихом пробуджується світ.
Коли у Всесвіті з'являється Людина,
Щоби виконувати Божий заповіт.
Маля народжується, підростає,
До школи ходить, обирає шлях...
На нім життєву істину пізнає,
І мчить по нім, неначе вільний птах.
Шкільні роки майнули крок за кроком,
Студентська юність в успіхах пройшла,
І служба на улюбленій роботі
Додасть турбот- і молодість пройшла.
Будує хто сім'ю- дітей ростити,
Хтось інший - в праці клекотній згора...
Хто з нас живе, щоб тільки відпочити,
А хто рутину буднів обира...
Згаса поволі, щоби відлетіти...
А ви за душу Господа моліть!
Вона- зневірилась, а чи втомилась жити...
Тому в молитві свічку запаліть!́