І мене нема..
Я - робота мозку,
Затонув в думках,
Там де темно й млосно...
Там де тільки шум
Фабрик-механізмів,
Де роботи гул,
Логік цих залізних...
Де іде процес
Рішення проблеми...
Він завжди іде,
Навіть попри тебе...
Навіть і якщо думати не хочеш,
Мозок все одно, своє тут торочить...
Своє він мете,
У своїх проблемах
В нього вічно все, -
Все не так як треба.
Все у нього там, все "догори дриґом"
Там де пустота, він знайде обриви...
Він знайде краї,
Над якими страшно,
Аби спокій твій
Не знайшов, не бачив...
Він боїться взнать,
Як в душі є тихо,
Як спокійно там,
І не чуть про лихо.
Та якби я взнав,
Як прийти в ту тишу,
Я б не був в думках -
Все би тут залишив.
Дякую :-)
