Ах, чорт забирай, у тобі багато правди -
І все ніби просто, та час зупинився.
Я зовсім не знаю, хто ти мені насправді,
Як швидко у серці моїм опинився.
А може, то тільки надмірна свобода,
Якої напитись удосталь не можу?
І знову у снах розлітаюсь, а шкода,
Бо тільки в тобі я свій спокій знаходжу.
Ти скажеш: "Дурненька, ну нащо це треба?",
А я просто знаю - все буде гаразд!
І вкотре... я вкотре звертаюсь до неба,
Усе відкидаю із серця - немає образ...
Ти йди! Йди назавжди, а я залишусь.
(я більше не вірю у цифри й казки).
Я поруч, ти чуєш, я не відвернусь
І стану для тебе ковтком самоти...
