Ти незрівнянно тендітне літо,
Що палить мене із серЕдини.
Не вмію кудись почуття це подіти,
Тому залишаю як є - злетами.
І руки твої, і теплі долоні
Заводять свідомість мою до життя.
Я навіки застигла у твоєму полоні.
І ти мені спокій, моє укриття.
Я в снах малювала тебе бажанням,
Торкалась вустами до твоїх повік.
Ти став мені, чуєш, щасливим коханням,
І тим, кому скажу: "Ти мій чоловік".