Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Marika: Самотність - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дантес, 03.04.2015 - 10:38
Це таки поезія, Акварелько!Прийміть від мене квіточку, а я з Вами посумую по цей бік монітора) Marika відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за квіточку, а сумувати не треба - весна на дворі) Весна у душі) Не час
alalal_v, 21.02.2013 - 00:51
найгірше тоді, коли ти вже настільки звик до тієї самотності, що не маєш бажання щось змінювати.
Катерина Дмитрецька, 19.02.2013 - 20:16
Так, самотність складна штука... Іноді хочеться бути наодинці, а іноді душа вимагає цілої купи людей! Дуже гарно!!! Marika відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Найскладніше, що іноді душа вимагає саме ту людину,яка в даний момент не може бути поряд
Сергій Ранковий, 18.02.2013 - 23:09
Як важко нам всім йти цією дорогою,Самотньо блукаючи в хащах збудованих. Самотньо ми риємось в душах своїх незлікованих, І в спогадах своїх шукаєм причини нездолані. Багато нас крізь понурих і згорблених, Роками важкими наш гонор покорений. Самотньо блукаємо в дощ з завірюхою, Не маримо більше життям позабутим вже. Самотність і сум дві подруги невтішнії, Але не розлучні вони та й ще грішнії. Крадуть наші дні повсякчас не питаючи, Життя наше нам наче отрута спиняючи. То як же зцілитись від цього недуга нам, Як вийти нам з марива днів десь захованих, Душею своєю знайти шлях до щастя нам, Крізь смуток зрадіти життю наскрізь грішному. Скажу тобі друже свій скарб не ховаючи, Багатство моє у душі не подолане, То віра у Бога зі мною одвічная, То шлях мій, здолати самотність загублену. Marika відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за чудовий і щирий експромт... Рада, що надихнула
Крилата (Любов Пікас), 14.02.2013 - 21:13
Самотній, бо не дуже хочеш прийняти когось у своє життя. В цьому є частина істини! По собі знаю. И хочется, и колется!
|
|
|