У фінальному відборі
В конкурсі краси
Залишились Стелла, Дора
Й Галя із Лози.
Стелла з США країни,
Дора – з Ля Франсе.
А Галина з України,
Де смачне сальце.
Золоту корону дати
Збирались отій ж,
Оплески котрій лунати
Будуть найгучніш.
Вийшла Стела – довгонога,
Очі – дукачі.
Зуби білі та великі,
Груди – два м’ячі.
Плескали їй довго, дуже!
Дора підійшла –
Губки, наче пишна ружа,
Талія тонка!
Тут комісія піднялась.
Та й давай свистать!
Оплески гучні подались –
Краща, що й казать!
В Стелли – локони широкі,
В Дори – дрібен мох.
Шанси на медаль високі
У красунь обох.
Жде на Галю повна зала –
Вибіга з авта
(В центрі у затор попала!),
Вся така пітна!
Роздяглась на сцені жваво,
Витягла красу.
На долоні поплювала,
Згладила косу.
Пишні груди, пишні бедра,
Очі – повна тьма.
Вся комісія завмерла –
Оплесків катма.
Вийшла Галя, заридала,
Сіла у таксі.
На летовище помчала,
Та й по всій красі...
Тут дзвінок, мов вистріл корку –
Дзвонить голова
Того конкурсу в Нью-Йорку:
- Ти… Така… Овва!
Перше місце, Галю, взяла.
- Що за чудеса?
Не плескали ж.
- Вчарувала
Нас твоя краса!
Вийшла ти – і стерпло тіло,
Голос з горла втік,
Все в утробі затремтіло.
Враження – на рік!
